вижин

Ви́жин, -ну

м. Жатва. Пішов на вижин. Вх. Зн. 6.

Значення в інших словниках

1. вижин — -у, ч., зах. Жнива.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вижин — ВИ́ЖИН, у, ч., діал. Жнива. – Таж напровесні повінчані, а весілля ще до сю пору не відбували. Казалося: аж вижин пшениці мине (Н. Королева); Село під час вижину завмирало. Вдома лишались тільки хворі, старі та малі (із журн.).  Словник української мови у 20 томах