виколупувати

Виколупувати, -пую, -єш

сов. в. виколупати, -паю, -єш, виколупнути, -ну, -неш, гл. Выковыривать, выковырять. Хоч із-за нігтя виколупни, та дай. Ном. № 2691.

Значення в інших словниках

1. виколупувати — виколу́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виколупувати — -ую, -уєш, недок., виколупати, -аю, -аєш, док., перех. Колупаючи, витягати, виймати що-небудь. || Колупаючи, робити виїмку в чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виколупувати — ВИКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛУПАТИ, аю, аєш, док., що. Колупаючи, витягати, виймати що-небудь. Йому було приємно, що всі дивились, як він кусав пиріг і виколупував пальцем зсередини сливи (М.  Словник української мови у 20 томах
4. виколупувати — див. колоти  Словник синонімів Вусика
5. виколупувати — ВИКОЛУ́ПУВАТИ (колупаючи, витягати, виймати що-небудь), ВИДЛУ́БУВАТИ, ВИКОПИ́РСУВАТИ розм. — Док.: ви́колупати, ви́длубати, ви́копирсати, ви́скіпати розм. Марина сиділа на ослінчику й виколупувала носком черевика з землі камінець (Ю.  Словник синонімів української мови
6. виколупувати — ВИКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛУПАТИ, аю, аєш, док., перех. Колупаючи, витягати, виймати що-небудь. Йому було приємно, що всі дивились, як він кусав пиріг і виколупував пальцем з середини сливи (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах