вимовитися

Вимовлятися, -ляюся, -єшся

сов. в. вимовитися, -влюся, -вишся, гл.

1) Выговариваться, выговориться, произноситься, произнестись. Мення і однакове, та неоднаково всюди вимовляється. О. 1862. І. 70.

2) Отговариваться, отговориться.

Значення в інших словниках

1. вимовитися — ви́мовитися 1 дієслово доконаного виду прозвучати під час розмови ви́мовитися 2 дієслово доконаного виду відмовитися — діал.; промовити розм.  Орфографічний словник української мови
2. вимовитися — Ви́мовитися, вимовля́тися. Відмовитися, посилаючись на якусь причину. Більші приватні бібліотеки все ще у нас новина, а в богато “домах ” обмежує ся ціла література до молитвенника, календаря або ще кількох книжечок...  Українська літературна мова на Буковині
3. вимовитися — див. вимовлятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вимовитися — ВИ́МОВИТИСЯ див. вимовля́тися.  Словник української мови у 20 томах
5. вимовитися — ВИМОВЛЯ́ТИСЯ (про слова, звуки тощо — передаватися голосом), ЗВУЧА́ТИ, МО́ВИТИСЯ. — Док.: ви́мовитися, прозвуча́ти. Приємно, коли в дітей гарні й милозвучні імена, коли вони вимовляються легко й коротко (з журналу); Слова звучать виразно (І. Франко); Дружба — однаково мовиться (В. Бичко).  Словник синонімів української мови
6. вимовитися — ВИ́МОВИТИСЯ див. вимовля́тися.  Словник української мови в 11 томах