винниця
Ви́нниця, -ці
ж.
1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414.
2) Виноградникъ. Угор.
3) мн. ви́нниці, -ць. = порічки. Шух. І. 109. ум. ви́нничка.
Словник української мови ГрінченкаВи́нниця, -ці
ж.
1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414.
2) Виноградникъ. Угор.
3) мн. ви́нниці, -ць. = порічки. Шух. І. 109. ум. ви́нничка.
Словник української мови Грінченка