винниця

ВИ́ННИЦЯ, і, ж., заст.

1. Підприємство, де виготовляли горілку і спирт; гуральня.

[Лукерія Степанівна:] Батько брагу від винниці розвозив по дворах (Кроп., II, 1958, 301);

— Возив мій Гаврилко Ільковою конячкою спирт з винниці (Л. Янов., І, 1959, 385);

*У порівн. У хаті в тебе, Параско, як у сажу: лави не змивані, комин закурів, як у винниці (Барв., Опов.., 1902, 108).

2. Склад з алкогольними напоями.

Козаки розбили винницю й випустили в мерзлі рівчаки спирт і вино (Ю. Янов., I, 1958, 88).

3. діал. Виноградник.

Значення в інших словниках

1. винниця — ви́нниця іменник жіночого роду ґуральня; склад алкогольних напоїв; виноградник рідко  Орфографічний словник української мови
2. винниця — Винокурня, ґуральня, з. караван, сов. спиртзавод; Д. виноградник.  Словник синонімів Караванського
3. винниця — -і, ж., заст. 1》 Підприємство, де виготовляли горілку і спирт; ґуральня. 2》 Склад з алкогольними напоями. 3》 діал. Виноградник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. винниця — ВИ́ННИЦЯ, і, ж., заст. 1. Підприємство, де виготовляли горілку і спирт; ґуральня. [Лукерія Степанівна:] Батько брагу від винниці розвозив по дворах (М. Кропивницький); – Возив мій Гаврилко Ільковою конячкою спирт з винниці (Л. Яновська); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
5. винниця — Виноградник; підприємство для вироблення горілки  Словник застарілих та маловживаних слів
6. винниця — Винарня, винокурня, ґуральня  Словник синонімів Вусика
7. винниця — ГУРА́ЛЬНЯ заст. (спирто-горілчаний завод), ВИ́ННИЦЯ заст., ВИНОКУ́РНЯ заст., КАРАВА́Н заст. — З старої сахарні зроблять ґуральню (М. Коцюбинський); — Возив мій Гаврилко Ільковою конячкою спирт з винниці (Л. Яновська); Конашка..  Словник синонімів української мови
8. винниця — Ви́нниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. винниця — Ви́нниця, -ці ж. 1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414. 2) Виноградникъ. Угор. 3) мн. ви́нниці, -ць. = порічки. Шух. І. 109. ум. ви́нничка.  Словник української мови Грінченка