Винокурня, ґуральня, з. караван, сов. спиртзавод; Д. виноградник.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
винниця —
ви́нниця іменник жіночого роду ґуральня; склад алкогольних напоїв; виноградник рідко
Орфографічний словник української мови
винниця —
-і, ж., заст. 1》 Підприємство, де виготовляли горілку і спирт; ґуральня. 2》 Склад з алкогольними напоями. 3》 діал. Виноградник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
винниця —
ВИ́ННИЦЯ, і, ж., заст. 1. Підприємство, де виготовляли горілку і спирт; ґуральня. [Лукерія Степанівна:] Батько брагу від винниці розвозив по дворах (М. Кропивницький); – Возив мій Гаврилко Ільковою конячкою спирт з винниці (Л. Яновська); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
винниця —
Виноградник; підприємство для вироблення горілки
Словник застарілих та маловживаних слів
винниця —
ВИ́ННИЦЯ, і, ж., заст. 1. Підприємство, де виготовляли горілку і спирт; гуральня. [Лукерія Степанівна:] Батько брагу від винниці розвозив по дворах (Кроп., II, 1958, 301); — Возив мій Гаврилко Ільковою конячкою спирт з винниці (Л. Янов.
Словник української мови в 11 томах
винниця —
Ви́нниця, -ці ж. 1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414. 2) Виноградникъ. Угор. 3) мн. ви́нниці, -ць. = порічки. Шух. І. 109. ум. ви́нничка.
Словник української мови Грінченка