винохід

Винохід, -хода

м. Иноходецъ. Спочили вони з матір'ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі. ЗОЮР. II. 50.

Значення в інших словниках

1. винохід — -хода, виноходець, -хідця, ч., діал. Іноходець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. винохід — ВИНОХІ́Д, хо́да, ВИНОХО́ДЕЦЬ, хі́дця, ч., заст. Іноходець. Спочили вони з матір'ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі (Сл. Гр.); В тебе кінь крилатий чарівницький, – Як майне, то не збіжать і турки на своїх арабських виноходцях [винохідцях] (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. винохід — ВИНОХІ́Д, хо́да, ВИНОХО́ДЕЦЬ, хі́дця, ч., діал. Іноходець. Спочили вони з матір’ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі (Сл. Гр.); В тебе кінь крилатий чарівницький, — Як майне, то не збіжать і турки на своїх арабських виноходцях (Л. Укр., І, 1951, 387).  Словник української мови в 11 томах