винохід
ВИНОХІ́Д, хо́да, ВИНОХО́ДЕЦЬ, хі́дця, ч., заст.
Іноходець.
Спочили вони з матір'ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі (Сл. Гр.);
В тебе кінь крилатий чарівницький, – Як майне, то не збіжать і турки на своїх арабських виноходцях [винохідцях] (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)