висватувати

Висватувати, -тую, -єш

сов. в. висватати, -таю, -єш, гл. Сватать, посватать. Висватай мені царівну. Мнж. 26.

Значення в інших словниках

1. висватувати — висва́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. висватувати — -ую, -уєш, недок., висватати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 заст.Просити, домагатися у батьків згоди на одруження з їхньою дочкою через старостів чи взагалі посередників, здійснюючи обряд сватання. 2》 за кого, кому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висватувати — ВИСВА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СВАТАТИ, аю, аєш, док., кого. 1. Просити, домагатися у батьків згоди на одруження з їхньою дитиною через старостів чи взагалі посередників, здійснюючи обряд сватання.  Словник української мови у 20 томах
4. висватувати — ВИСВА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СВАТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. заст. Просити, домагатися у батьків згоди на одруження з їх дочкою через старостів чи взагалі посередників, здійснюючи обряд сватання.  Словник української мови в 11 томах