висватувати

висва́тувати

-ую, -уєш, недок., висватати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 заст.Просити, домагатися у батьків згоди на одруження з їхньою дочкою через старостів чи взагалі посередників, здійснюючи обряд сватання.

2》 за кого, кому. Знаходити для кого-небудь наречену або нареченого, одержавши згоду на одруження.

3》 перен., розм. Пропонуючи кому-небудь зайнятися чимось, взяти участь у якійсь справі і т. ін., домагатися згоди на це.

Значення в інших словниках

1. висватувати — висва́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. висватувати — ВИСВА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СВАТАТИ, аю, аєш, док., кого. 1. Просити, домагатися у батьків згоди на одруження з їхньою дитиною через старостів чи взагалі посередників, здійснюючи обряд сватання.  Словник української мови у 20 томах
3. висватувати — ВИСВА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СВАТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. заст. Просити, домагатися у батьків згоди на одруження з їх дочкою через старостів чи взагалі посередників, здійснюючи обряд сватання.  Словник української мови в 11 томах
4. висватувати — Висватувати, -тую, -єш сов. в. висватати, -таю, -єш, гл. Сватать, посватать. Висватай мені царівну. Мнж. 26.  Словник української мови Грінченка