вихитрувати —
ви́хитрувати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вихитрувати —
-ую, -уєш, док., перех. і неперех. Дістати, добути що-небудь або домогтися чогось хитрощами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вихитрувати —
ВИ́ХИТРУВАТИ див. вихи́трювати.
Словник української мови у 20 томах
вихитрувати —
ВИ́ХИТРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і неперех. Дістати, добути що-небудь або домогтися чогось хитрощами. — Ну, — каже, — хлопче, дякуй своїй матері, що так мудро вихитрувала: тепер ти єси визволений від смерті, не можу-бо я тобі того лиха заподіяти...
Словник української мови в 11 томах