вихитувати
Вихитувати, -тую, -єш
сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл.
1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала.
2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують. Сим. 191.
Словник української мови Грінченка