вихрування —
-я, діал. Буйство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вихрування —
ВИХРУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. вихрува́ти. Наче широке, глухими рябіючи брижами, море, В передчутті гомінкого бурхливих вітрів вихрування, Ще ні туди ні сюди не спрямовує хвилі своєї .. – Так і старець .. у серці своєму вагався Поміж двох рішень (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Словник української мови у 20 томах