вихрування

вихрува́ння

-я, діал.

Буйство.

Значення в інших словниках

1. вихрування — ВИХРУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. вихрува́ти. Наче широке, глухими рябіючи брижами, море, В передчутті гомінкого бурхливих вітрів вихрування, Ще ні туди ні сюди не спрямовує хвилі своєї .. – Так і старець .. у серці своєму вагався Поміж двох рішень (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).  Словник української мови у 20 томах
2. вихрування — Вихрува́ння, -ня с. Буйство, буянство. К. ПС. 134.  Словник української мови Грінченка