Значення в інших словниках
-
ворожнеча —
ворожне́ча іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
ворожнеча —
Ворогування, неприязнь, розбрат, чвара, усобиця, усобище, антагонізм, протиборство, протистояння, ненависництво, ворожість; ворожда, ворожнета.
Словник синонімів Караванського
-
ворожнеча —
-і, ж. Відносини й дії між ким-небудь, пройняті ненавистю, недоброзичливістю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ворожнеча —
ВОРОЖНЕ́ЧА, і, ж. Відносини й дії між ким-, чим-небудь, пройняті ворожістю, недоброзичливістю, ненавистю. Така спірка, така ворожнеча ніколи між ними не втихає, щодня вони за що-небудь та й погризуться (Панас Мирний); Так, так, зникнуть злидні і зло.
Словник української мови у 20 томах
-
ворожнеча —
див. сварка
Словник синонімів Вусика
-
ворожнеча —
ВОРОГУВА́ННЯ (ворожі стосунки), ВОРОЖНЕ́ЧА, ВОРОЖДА́ поет. рідше, ПРОТИСТОЯ́ННЯ, АНТАГОНІ́ЗМ. На зміну державній єдності (Київської Русі) прийшло ворогування удільних князів (О. Довженко); Вже давно між хлопцями точилася ворожнеча (К.
Словник синонімів української мови
-
ворожнеча —
Ворожне́ча, -чі, -чі, -чею
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ворожнеча —
ВОРОЖНЕ́ЧА, і, ж. Відносини й дії між ким-небудь, пройняті ненавистю, недоброзичливістю. Така спірка, така ворожнеча ніколи між ними не втихає, щодня вони за що-небудь та й погризуться (Мирний, IV, 1955, 21); Так, так, зникнуть злидні і зло. Зникне націй ворожнеча (Тич., І, 1957, 143).
Словник української мови в 11 томах