ворожнеча
ВОРОЖНЕ́ЧА, і, ж.
Відносини й дії між ким-, чим-небудь, пройняті ворожістю, недоброзичливістю, ненавистю.
Така спірка, така ворожнеча ніколи між ними не втихає, щодня вони за що-небудь та й погризуться (Панас Мирний);
Так, так, зникнуть злидні і зло. Зникне націй ворожнеча (П. Тичина);
Приязнь – куди складніша й відповідальніша, ніж ворожнеча або й просто антипатія (О. Іваненко);
Буває, ворожнеча заходить так далеко, що люди уже не володіють собою (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)