ворожнеча
ВОРОЖНЕ́ЧА, і, ж. Відносини й дії між ким-небудь, пройняті ненавистю, недоброзичливістю.
Така спірка, така ворожнеча ніколи між ними не втихає, щодня вони за що-небудь та й погризуться (Мирний, IV, 1955, 21);
Так, так, зникнуть злидні і зло. Зникне націй ворожнеча (Тич., І, 1957, 143).
Словник української мови (СУМ-11)