вівчарити
Вівчарити, -рю, -виш
гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ. Гол. II. 456. Шух. І. 201.
Словник української мови ГрінченкаВівчарити, -рю, -виш
гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ. Гол. II. 456. Шух. І. 201.
Словник української мови Грінченка