Словник української мови Грінченка

відвалювання

Відвалювання, -ня

с. Отваливаніе.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відвалювання — відва́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. відвалювання — -я, с. Дія за знач. відвалювати 1). Відвалювання глини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвалювання — ВІДВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відва́лювати 1. У разі виконання земляних робіт поблизу трас діючих комунікацій не дозволяється відвалювання ґрунту на ці траси (з наук.-техн. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. відвалювання — ВІДВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відва́лювати 1. Відвалювання глини.  Словник української мови в 11 томах