відвалювання

відва́лювання

-я, с.

Дія за знач. відвалювати 1). Відвалювання глини.

Значення в інших словниках

1. відвалювання — відва́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відвалювання — ВІДВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відва́лювати 1. У разі виконання земляних робіт поблизу трас діючих комунікацій не дозволяється відвалювання ґрунту на ці траси (з наук.-техн. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. відвалювання — ВІДВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відва́лювати 1. Відвалювання глини.  Словник української мови в 11 томах
4. відвалювання — Відвалювання, -ня с. Отваливаніе.  Словник української мови Грінченка