відволожувати
Відволожувати, -жую, -єш
сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Вас. 153, 176. Треба табак одволожити. (Залюбовск.).
2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Лавр. 113. см. прим.. при словѣ відволога.
Словник української мови Грінченка