відволожувати
ВІДВОЛО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОЛО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Робити вологим, вогким, проймати рідиною.
Водяна прохолода одволожувала сухе запашне повітря й напувала цілющою росою.. родючу силу землі (Мирний, IV, 1955, 219);
Він задумливо одволожив у губах хімічний олівець і написав перші рядки (Мик., II, 1957, 45);
// безос.
Після грози в оту ніч випали ще дощі тихі, з сонцем. Спалені трави одволожило (Головко, II, 1957, 230).
Словник української мови (СУМ-11)