відволожувати —
ВІДВОЛО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОЛО́ЖИТИ, жу, жиш, док., що. Робити вологим, вогким, проймати рідиною. Водяна прохолода одволожувала сухе запашне повітря й напувала цілющою росою ..
Словник української мови у 20 томах
відволожувати —
МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ...
Словник синонімів української мови
відволожувати —
ВІДВОЛО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОЛО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Робити вологим, вогким, проймати рідиною. Водяна прохолода одволожувала сухе запашне повітря й напувала цілющою росою..
Словник української мови в 11 томах
відволожувати —
Відволожувати, -жую, -єш сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Вас. 153, 176. Треба табак одволожити. (Залюбовск.). 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Лавр. 113. см. прим.. при словѣ відволога.
Словник української мови Грінченка