відганяти
Відганяти, -няю, -єш
сов. в. відігнати, віджену, -неш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. І. 58.
Словник української мови ГрінченкаВідганяти, -няю, -єш
сов. в. відігнати, віджену, -неш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. І. 58.
Словник української мови Грінченка