відганяти
відганя́ти
-яю, -яєш, рідко відгонити, -ню, -ниш, недок., відігнати, віджену, -женеш; мин. ч. відігнав, -гнала, -гнало; док., перех.
1》 Силою або погрозою змушувати когось віддалитися від кого-, чого-небудь.
|| Переміщати, захопивши що-небудь своєю течією, рухом (про воду, вітер і т. ін.).
2》 перен. Намагатися позбутися чого-небудь (про думки, спогади тощо).
|| Позбавляти чого-небудь.
3》 Гнати куди-небудь (про тварин).
4》 спец. Добувати що-небудь перегонкою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови