Значення в інших словниках
-
відмінювати —
відмі́нювати 1 дієслово недоконаного виду змінювати слово за відмінками відмі́нювати 2 дієслово недоконаного виду скасовувати
Орфографічний словник української мови
-
відмінювати —
I -юю, -юєш, недок., перех., грам. Змінювати закінчення відмінюваного слова за відмінками (іменник, займенник та ін.) або за особами (дієслово). II див. відміняти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відмінювати —
1. див. анулювати, касувати 2. це у граматиці
Словник чужослів Павло Штепа
-
відмінювати —
ВІДМІ́НЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., що, лінгв. Змінювати закінчення слова за відмінками, а також числами і родами (про іменні частини мови та дієприкметники). Порядкові числівники, що мають закінчення -ий, відмінюємо як прикметники твердої групи (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
відмінювати —
ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн.
Словник синонімів української мови
-
відмінювати —
Відмі́нювати, -нюю, -нюєш; відмі́нюй, -нюйте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
відмінювати —
ВІДМІ́НЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., перех., грам. Змінювати закінчення відмінюваного слова за відмінками (іменник, займенник та ін.) або за особами (дієслово). ВІДМІ́НЮВАТИ² див. відміня́ти.
Словник української мови в 11 томах