віднога
Віднога, -ги
ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Св. Л. 215. Дуб був високий, а на дубі три одноги були. КС. 1883. I. 57.
2) Рукавъ рѣки. Желех.
3) Отрогъ горы. Желех.
Словник української мови Грінченка