віднога
ВІДГАЛУ́ЖЕННЯ (бокова гілка рослини чи її кореня), РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, ВІДРО́СТОК рідше; ВІДНО́ГА розм. (перев. стовбура дерева). Коренева система.. складається з одного головного кореня та великої кількості відгалужень (з науково-популярної літератури); Квітки й плоди у гречки утворюються на найдрібніших розгалуженнях (з журналу); Який корінь, такий і одросток (М. Номис); Дуб був високий, а на дубі три одноги були (Словник Б. Грінченка).
ВІДНО́ГА (відгалуження гори), ВІДРІ́Г, ВІДРО́ГА. Дорога веде вже через останні відноги гір (І. Франко); З високого берега було видно сині відроги гір (В. Собко); Половину місця, під котрим біжать у глибину кварцові жили, прикриває відрога гори (Ю. Мушкетик).
РУКА́В (водяний потік, що відійшов у бік від головного русла), РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ЗА́РІЧОК, САГА́, ВІДНО́ГА. Тут Дніпро розливався на кілька рукавів і творив кілька великих і малих островів (П. Панч); На розтоці, на потоці два голуби воду пили (Словник Б. Грінченка); Коли допливли до кінця Дунаю, де дві розтоки розходились, царський син проговорив: — Ти — в одну сторону, а я — в другу (А. Калин); Ярослав... повернув човника на зарічок (Ю. Мушкетик); Перепинили (рибалки) Всю сагу сітками, Тоді в воду починають Гучно бить бовтами (Б. Грінченко); Віднога Дніпра.
Словник синонімів української мови