сов. в.відтанути, -ну, -неш,гл. Оттаивать, оттаять.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
відтавати —
відтава́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
відтавати —
-таю, -таєш, недок., відтанути, -ну, -неш, док. 1》 Розморожуватися під дією тепла. || Звільнятися від снігу або льоду під дією тепла. 2》 перен. Виходити зі стану заціпеніння, туги, жалю і т. ін.; утрачати суворість, холодність; пом'якшуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відтавати —
ВІДТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ВІДТА́НУТИ, ну, неш, док. 1. Розморожуватися під дією тепла. І полем, і лугом весна керувала! Я чув, як холодна земля одтавала (Я. Щоголів); Заморожене філе риби відтає при кімнатній температурі без води (з наук.-попул.
Словник української мови у 20 томах
відтавати —
ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док.
Словник синонімів української мови
відтавати —
ВІДТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ВІДТА́НУТИ, ну, неш, док. 1. Розморожуватися під дією тепла. І полем, і лугом весна керувала! Я чув, як холодна земля одтавала (Щог., Поезії, 1958, 294); Морожене рибне філе відтає при кімнатній температурі без води (Укр.
Словник української мови в 11 томах