війнонька —
війно́нька іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
війнонька —
-и, ж., нар.-поет. Пестл. до війна.
Великий тлумачний словник сучасної мови
війнонька —
ВІЙНО́НЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш. до війна́. “Їхав козак на війноньку, прощай, казав, дівчинонько” – тихо-тихо зазвучало у білій палаті (В.
Словник української мови у 20 томах
війнонька —
ВІЙНО́НЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до війна́. Їхав стрілець на війноньку. Прощав свою дівчиноньку. (Пісні та романси.., II, 1956, 234).
Словник української мови в 11 томах