Орфографічний словник української мови

війнонька

війно́нька

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. війнонька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до війна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. війнонька — ВІЙНО́НЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш. до війна́. “Їхав козак на війноньку, прощай, казав, дівчинонько” – тихо-тихо зазвучало у білій палаті (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. війнонька — ВІЙНО́НЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до війна́. Їхав стрілець на війноньку. Прощав свою дівчиноньку. (Пісні та романси.., II, 1956, 234).  Словник української мови в 11 томах
  4. війнонька — Війна, -ни ж. Война. ум. війнонька, війночка.  Словник української мови Грінченка