війнонька
ВІЙНО́НЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до війна́.
Їхав стрілець на війноньку. Прощав свою дівчиноньку. (Пісні та романси.., II, 1956, 234).
Словник української мови (СУМ-11)ВІЙНО́НЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до війна́.
Їхав стрілець на війноньку. Прощав свою дівчиноньку. (Пісні та романси.., II, 1956, 234).
Словник української мови (СУМ-11)