віник
Віник, -ка
м.
1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам'ятатиме до нових віників. Ном. № 3646.
2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. ум. віничок.
Словник української мови ГрінченкаВіник, -ка
м.
1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам'ятатиме до нових віників. Ном. № 3646.
2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. ум. віничок.
Словник української мови Грінченка