ж. Произносящая стихи; декламаторъ-женщина. Желех.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
віршувальниця —
-і, заст. Жін. до віршувальник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віршувальниця —
ВІРШУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до віршува́льник 1. Віршувальницю запрошують на весілля, бо ніхто краще за неї не оспіває обряд взування тещі, не напише про матір молодої (з газ.).
Словник української мови у 20 томах