віршувальниця

ВІРШУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

Жін. до віршува́льник 1.

Віршувальницю запрошують на весілля, бо ніхто краще за неї не оспіває обряд взування тещі, не напише про матір молодої (з газ.).

Значення в інших словниках

1. віршувальниця — -і, заст. Жін. до віршувальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. віршувальниця — Віршувальниця, -ці ж. Произносящая стихи; декламаторъ-женщина. Желех.  Словник української мови Грінченка