віршувальниця

віршува́льниця

-і, заст.

Жін. до віршувальник.

Значення в інших словниках

1. віршувальниця — ВІРШУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до віршува́льник 1. Віршувальницю запрошують на весілля, бо ніхто краще за неї не оспіває обряд взування тещі, не напише про матір молодої (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
2. віршувальниця — Віршувальниця, -ці ж. Произносящая стихи; декламаторъ-женщина. Желех.  Словник української мови Грінченка