Словник української мови Грінченка

гадюшник

Гадюшник, -ка

м. = гадючник 3. «Мѣстечко Курисово-Покровское». (Одесса. 1883), стр. 16.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. гадюшник — А, ч. 1. Погане місце. Тут вам не Віг мор-хол, а іст-ендівський гадюшник (С. Пиркало). 2. Дешевий бар, ресторан. Можуть спуститися до закуреного пивного «гадюшника», там вилізти на барну стійку і заграти (Інтернет).  Словник сучасного українського сленгу
  2. гадюшник — див. злий  Словник синонімів Вусика