гайда
Гайда, -ди I
1) м. и ж. Повѣса. Аф. 352.
2) ж. Флейта. Угор.
---------------
Гайда! II
меж. Мартъ! впередъ! Була колись правда, пожила — та й гайда. Ном. № 6708. Осідлаєм буланого та й гайда в дорогу. Шевч. 246.
Словник української мови Грінченка