гайдабура —
-и, ч., діал. Пустун, бешкетник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гайдабура —
ГАЙДАБУ́РА, и, ч., діал. Розбишака, бандит, опришок (у 2 знач.). І крівцею над Босфором Червоніють мури, Що річками розливали Хижі гайдабури (П.
Словник української мови у 20 томах
гайдабура —
див. бешкетник; непокірний
Словник синонімів Вусика
гайдабура —
ГАЙДАБУ́РА, и, ч., діал. Пустун, бешкетник.
Словник української мови в 11 томах