гайдабура
Гайдабура, -ри
м. Разбойникъ. К. Досв. 209, 218.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гайдабура — -и, ч., діал. Пустун, бешкетник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гайдабура — ГАЙДАБУ́РА, и, ч., діал. Розбишака, бандит, опришок (у 2 знач.). І крівцею над Босфором Червоніють мури, Що річками розливали Хижі гайдабури (П. Словник української мови у 20 томах
- гайдабура — див. бешкетник; непокірний Словник синонімів Вусика
- гайдабура — ГАЙДАБУ́РА, и, ч., діал. Пустун, бешкетник. Словник української мови в 11 томах