гайдабура

гайдабу́ра

-и, ч., діал.

Пустун, бешкетник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайдабура — ГАЙДАБУ́РА, и, ч., діал. Розбишака, бандит, опришок (у 2 знач.). І крівцею над Босфором Червоніють мури, Що річками розливали Хижі гайдабури (П. Словник української мови у 20 томах
  2. гайдабура — див. бешкетник; непокірний Словник синонімів Вусика
  3. гайдабура — ГАЙДАБУ́РА, и, ч., діал. Пустун, бешкетник. Словник української мови в 11 томах
  4. гайдабура — Гайдабура, -ри м. Разбойникъ. К. Досв. 209, 218. Словник української мови Грінченка