1. Словник української мови в 11 томах

гайдабура

ГАЙДАБУ́РА, и, ч., діал. Пустун, бешкетник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайдабура — -и, ч., діал. Пустун, бешкетник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гайдабура — ГАЙДАБУ́РА, и, ч., діал. Розбишака, бандит, опришок (у 2 знач.). І крівцею над Босфором Червоніють мури, Що річками розливали Хижі гайдабури (П. Словник української мови у 20 томах
  3. гайдабура — див. бешкетник; непокірний Словник синонімів Вусика
  4. гайдабура — Гайдабура, -ри м. Разбойникъ. К. Досв. 209, 218. Словник української мови Грінченка