гайнування

Гайнува́ння, -ня

с. Небреженіе, небрежность, бездѣльничанье.

Значення в інших словниках

1. гайнування — гайнува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гайнування — -я, с. Дія за знач. гайнувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гайнування — ГАЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гайнува́ти 1. Промова та не відзначалася якимись юридичними мудраціями й була коротка. Я доказував, що шибениця – церемонія й гайнування часу. Найкраще – скромний розстріл (У.  Словник української мови у 20 томах
4. гайнування — ГАЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гайнува́ти.  Словник української мови в 11 томах