гайнування
ГАЙНУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. гайнува́ти 1.
Промова та не відзначалася якимись юридичними мудраціями й була коротка. Я доказував, що шибениця – церемонія й гайнування часу. Найкраще – скромний розстріл (У. Самчук);
Без належних навичок, ресурсів та розуміння керівництва організації стратегічне планування буде марним гайнуванням часу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)