гарбуз
Гарбуз, -за
м.
1) Тыква, Cucurbita maxima.
2) дати гарбуза. Отказать сватающемуся. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала. Чуб. II. 92. покуштувати, взяти, з'їсти гарбуза. Получить отказъ при сватовствѣ. Ном. № 8976. ум. гарбузець. ув. гарбузище, гарбузяка.
Словник української мови Грінченка