гарбуз
ГАРБУ́З (городня сланка рослина; її плід), КАБА́К діал.; ХА́НЬКА заст. (плід). Уляна зривала на городі гарбузи, плутаючись в довгому огудинні (Григорій Тютюнник); — Не кабак же в мене на плечах, а голова, та ще й неабияка (М. Коцюбинський); Я чорну голову бандита, неначе ханьку, розколов (В. Сосюра).
Словник синонімів української мови