гарикання —
гари́кання іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
гарикання —
-я, с., розм. Дія за знач. гарикати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гарикання —
ГАРИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гари́кати. Відчувалося, що він частенько з незвичною теплотою, а не, як бувало, з сердитим гариканням звертався до нього [сина] (В. Речмедін).
Словник української мови у 20 томах
гарикання —
ГАРИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гари́кати. Частенько з незвичною теплотою, а не, як бувало, з сердитим гариканням звертався до нього [сина] (Речм., Весн. грози, 1961, 144).
Словник української мови в 11 томах