гарикання

ГАРИ́КАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. гари́кати.

Відчувалося, що він частенько з незвичною теплотою, а не, як бувало, з сердитим гариканням звертався до нього [сина] (В. Речмедін).

Значення в інших словниках

1. гарикання — гари́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гарикання — -я, с., розм. Дія за знач. гарикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гарикання — ГАРИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гари́кати. Частенько з незвичною теплотою, а не, як бувало, з сердитим гариканням звертався до нього [сина] (Речм., Весн. грози, 1961, 144).  Словник української мови в 11 томах
4. гарикання — Гарикання, -ня с. Ворчаніе, придирчивость.  Словник української мови Грінченка