гарикання
ГАРИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гари́кати.
Частенько з незвичною теплотою, а не, як бувало, з сердитим гариканням звертався до нього [сина] (Речм., Весн. грози, 1961, 144).
Словник української мови (СУМ-11)ГАРИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гари́кати.
Частенько з незвичною теплотою, а не, як бувало, з сердитим гариканням звертався до нього [сина] (Речм., Весн. грози, 1961, 144).
Словник української мови (СУМ-11)