гид
Гид, -да, -ду
м.
1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. К. Дз. 67.
2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. Ном. №3291.
3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом!
4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.
Словник української мови Грінченка